понтифік
ПОНТИ́ФІК, а, ч., церк.
Правитель католицької церкви; первосвященик.
Римські верховні жерці – понтифіки, котрі відали календарними справами, час від часу на свій розсуд подовжували або вкорочували календарний рік (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понтифік — Жрець. Тут: папа римський Словник застарілих та маловживаних слів