понурливий

ПОНУ́РЛИВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що пону́руватий.

Він тобі розкаже своїм понурливим звичаєм, що там чинилось важного сьогодні (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me