понуряти

ПОНУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., рідко.

Те саме, що пону́рювати.

В дівки личко червоніє, Очі понуряє (А. Метлинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me