понуріший

ПОНУ́РІШИЙ, а, е, розм.

Вищ. ст. до пону́рий.

Він [о. Телесницький] робився день від дня .. понуріший (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понуріший — пону́ріший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови