1. Словник української мови у 20 томах

понімечений

ПОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поніме́чити;

// у знач. прикм.

На понімечених стежках Шляхи в історію торують – То незалежника катують, То вішають робітника (П. Усенко);

// поніме́чено, безос. пред.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понімечений — поніме́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понімечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понімечити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понімечений — ПОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поніме́чити. Словник української мови в 11 томах