понімечувати
ПОНІМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОНІМЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого.
Примушувати перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру.
Чи буде він [український народ] жити і процвітати в єдиній передовій державі, чи розірвуть його.., розділять кордонами, будуть його понімечувати, румунізувати і знову кидати в бій брата проти брата? (О. Довженко);
Розгорніть “Кобзар” Тараса Шевченка й прочитайте, як геніальний співець свободи українського народу ненавидів тих німецьких баронів, які хотіли понімечити Україну (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понімечувати — поніме́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- понімечувати — -ую, -уєш, недок., понімечити, -чу, -чиш, док. Те саме, що онімечувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понімечувати — ПОНІМЕ́ЧИТИ (змусити перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру), ОНІМЕ́ЧИТИ, ГЕРМАНІЗУВА́ТИ. — Недок.: поніме́чувати, оніме́чувати, германізува́ти. Словник синонімів української мови
- понімечувати — ПОНІМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОНІМЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Примушувати перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру. У великій [другій] світовій війні вирішується історична доля українського народу. Словник української мови в 11 томах