пооббирати
ПООББИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Обібрати, очистивши багато чого-небудь.
Кругом їх [вуликів] пообкошує [батько], сухе пооббирає; тим часом нові улії струже, споряджає (Ганна Барвінок);
Навесні з цих яєчок [плодожерки] виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пооббирати кубельця (Остап Вишня).
2. розм. Зняти верхній покрив, лушпайки, обчистити багато чого-небудь.
Пооббирати картоплю.
3. Позбавити майна силою або хитрощами, обікрасти багатьох.
Пооббирати земельні паї.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пооббирати — пооббира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пооббирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обібрати, очистивши багато чого-небудь. 2》 розм. Зняти верхній покрив, лушпайки, обчистити багато чого-небудь. 3》 Позбавити майна силою або хитрощами, обікрасти багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пооббирати — ПООББИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Обібрати, очистившиі багато чого-небудь. Кругом їх [вуликів] пообкошує [батько], сухе пооббирає; тим часом нові улії стружє, споряджає (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах