пообдирати
ПООБДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого – що.
1. Обдерти багато чого-небудь; у багатьох місцях.
Пообдирали [втікачі] на собі одежу (І. Франко).
2. перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох.
Чисто пообдирали селянина і все на війну списали (з публіц. літ.);
// Забрати, пограбувати багато чого-небудь.
Не тільки пообдирала [Марва], що після тітки зосталось кращого з одежини, та ще була така хитра, що про ті гроші, що вона знайшла, ніхто не знав (Грицько Григоренко).
3. Пошкодити подряпинами поверхню чого-небудь у багатьох місцях.
Колючки пообдирали халяви;
// Пошкодити подряпинами шкіру у багатьох місцях.
Стерня пообдирала ноги до крові.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообдирати — пообдира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пообдирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обдерти багато чого-небудь; у багатьох місцях. 2》 перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох. || Забрати, пограбувати багато чого-небудь. 3》 Пошкодити подряпинами поверхню чого-небудь у багатьох місцях. || Пошкодити подряпинами шкіру у багатьох місцях. Пообдирати ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пообдирати — ПООБДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Обдерти багато чого-небудь; у багатьох місцях. Пообдирали [втікачі] на собі одежу (Фр., IV, 1950, 267). 2. перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох; // Забрати, пограбувати багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- пообдирати — Пообдира́ти, -ра́ю, -єш гл. Ободрать (во множествѣ). Словник української мови Грінченка