1. Словник української мови у 20 томах

пообперізуваний

ПООБПЕРІ́ЗУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пообпері́зувати.

У форменому кітелі, у кашкеті з червоною околичкою Прокіп, пообперізуваний ременями через груди і по талії, позував перед об'єктивом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообперізуваний — пообпері́зуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови