1. Словник української мови у 20 томах

пообрізувати

ПООБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, і ПООБРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Обрізати багато чого-небудь.

Рубка радиста: де були жмуття проводів – одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (О. Гончар);

Розкуйовджена жорстка шерсть тварин позлипалась на спині від крові. Він промив рани, пообрізав гострим, мов бритва ножем, шерсть навколо рани. Ще раз збризнув водою звірятко (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообрізувати — пообрі́зувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пообрізувати — -ую, -уєш, пообрізати, -аю, -аєш, док., перех. Обрізати багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообрізувати — ПООБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обрізати багато чого-небудь. Рубка радиста: де були жмуття проводів — одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (Гончар, Тронка, 1963, 239). Словник української мови в 11 томах
  4. пообрізувати — Пообрізувати, -зую, -єш гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. ЗОЮР. II. 15. Пообрізувала їй шкуру на руках. Чуб. II. 433. Словник української мови Грінченка