попельничка

ПОПЕЛЬНИ́ЧКА, и, ж., діал.

Попільничка.

Бурмістр не кидав своєї сигари. Щолиш у малім покої перед їдальнею, коли обидва панове пустили графиню вперед, лікар злегка потрутив його і показав на попельничку на столі (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me