1. Словник української мови у 20 томах

поперебивати

ПОПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Перебити якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема).

[Гільзе:] Звідки вас дідько несе з тичками та з сокирами? [Бекер:] Ми їх поперебиваєм на Дітріховій спині (Леся Українка);

– Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! (І. Нечуй-Левицький).

2. рідко. Збити багато чого-небудь (про подушки, перини).

Уже наші жінки і подушки поперебивали (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперебивати — поперебива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поперебивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Перебити якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). 2》 рідко. Збити багато чого-небудь (про подушки, перини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поперебивати — ПОПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Перебити якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). [Гільзе:] Звідки вас дідько несе з тичками та з сокирами? [Бекер:] Ми їх поперебиваєм на Дітріховій спині (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. поперебивати — Поперебива́ти, -ва́ю, -єш гл. То-же, что и перебити, но во множествѣ. Поперебивали їм ноги. Єв. І. IX. 31. Я вашому собаці ноги поперебиваю. Кіевск. у. Як уловлять свиню, то ноги поперебивають. Драг. 81. Уже наші жінки і подушки поперебивали. АД. II. 12. Словник української мови Грінченка