поперед
ПОПЕРЕ́Д¹, присл.
Раніше від чогось, спершу.
Де вже бездольцям тим відрізняти: Ворог ти клятий чи друг... Треба б поперед нам обійняти Ціну народних послуг! (П. Грабовський);
[Дівчата:] Ти думав, як зодягся по-козацькому та пістоль за пояс, то уже й козак? Еге, наберись козацького хисту поперед! (С. Васильченко).
ПОПЕРЕ́Д², прийм. Уживається з род., знах. і оруд. в. Сполучення з попере́д виражають:
Просторові відношення
1. з род., знах. і оруд. в. Уживається при вказуванні на особу або предмет, перед якими рухається, відбувається або знаходиться хто-, що-небудь.
Поперед неї йшов швидко москаль (Панас Мирний);
Поперед його хати переходив щонеділі молодий парубок Петро (Л. Мартович);
– Чом не ходиш [милий] поперед мій двір, та й улицею? (П. Чубинський);
// з род. і знах. в. Уживається при вказуванні на особу або предмет, наперед від яких спрямована дія.
Едіта зостається над книжкою, але не читає, дивиться поперед себе сумним, темним поглядом (Леся Українка);
// з род., знах. і оруд. в. Уживається при вказуванні на особу або предмет, до переднього боку яких спрямована дія.
Ставила [хазяйка] страву поперед Устю (М. Коцюбинський);
Дожидали [мати з дочкою] Кармеля щодня .. Хатні двері відчинилися, і він .. уявивсь поперед ними!.. (Марко Вовчок).
Часові відношення
2. з род. в. Уживається при вказуванні на особу, раніше від якої хто-небудь виконав чи виконає дію.
– Пропадуть мої конопельки! – подумала Кайдашиха, – похоплива невісточка попряде їх собі на полотно поперед мене (І. Нечуй-Левицький);
// Уживається при вказуванні на момент, раніше від якого здійснилось або здійсниться що-небудь.
От постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости, і подали хліб, і говорили старости законні речі про куницю, як і поперед сього було (Г. Квітка-Основ'яненко).
Означально-обставинні відношення
3. з род. в. Уживається при вказуванні на першість кого-, чого-небудь у чомусь у порівнянні з кимсь, чимсь.
То був [Василь] .. на вигадки, на приклади – поперед усіх: тільки його й чути, від нього весь регіт іде (Г. Квітка-Основ'яненко).
Значення в інших словниках
- поперед — попере́д 1 прийменник незмінювана словникова одиниця попере́д 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поперед — пр., (де) спереду, попереді, на переді; (куди) вперед, наперед; (коли) спершу, зразу, спочатку, попервах, заздалегідь, колись, перед тим, раніше, у минулому, г. передом; тлк. ПОПЕРЕДУ, у майбутньому. Словник синонімів Караванського
- поперед — I присл. Раніше від чогось, спершу. II прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з поперед виражають: Просторові відношення: 1》 з род., знах. і оруд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поперед — лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Фразеологічний словник української мови
- поперед — НАСА́МПЕРЕД (у першу чергу, перш за все, перед кимось або чимось іншим), ПЕРЕДУСІ́М, ПЕРЕДОВСІ́М, СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ (СПЕРШ), ПЕ́РШЕ (ПЕРШ) рідше, ПОПЕ́РЕДУ (ПОПЕРЕ́Д), РАНІ́ШЕ (РАНІ́Ш), НАЙПЕ́РШЕ (НАЙПЕ́РШ) підсил., ЩОНАЙПЕ́РШЕ підсил. Словник синонімів української мови
- поперед — Попере́д кого-що, ким-чим, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поперед — ПОПЕРЕ́Д¹, присл. Раніше від чогось, спершу. Де вже бездольцям тим відрізняти: Ворог ти клятий чи друг… Треба б поперед нам обійняти Ціну народних послуг! (Граб. Словник української мови в 11 томах
- поперед — I. Попере́д нар. 1) Впереди. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. н. п. Поперед війська да січуть рубають. АД. І. 25. 2) Сперва. Поперед ти йди, а тоді я. 3) Прежде. Поперед усього. Поперед батька не лізь у пекло. --------------- II. Поперед пред. Словник української мови Грінченка