попереджати

ПОПЕРЕДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОПЕРЕ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що.

1. Наперед повідомляти кого-небудь про щось.

Бувало й таке, що Бронко попереджав, що сьогодні в нього термінова робота і він затримається в друкарні (Ірина Вільде);

– Багато я вам не покажу, заздалегідь попереджую (Ю. Смолич);

– Отож іще звичка в людини! Як вітер, влетів, і готуй йому торбу. Не міг днів за три попередити (Ю. Збанацький);

// Сповіщати що-небудь комусь передусім, перш за все.

– А вас військовий якийсь чекає, – відчинивши Діденкові двері, попередила покоївка Даша (А. Головко);

Я хочу попередити, що те, про що я говорив і далі говоритиму, я роблю од щирого серця (Остап Вишня);

// Вказувати на що-небудь; означати що-небудь.

Пронизливо свистів пароплав, попереджаючи про скоре відплиття (О. Полторацький);

Великий щит на обочині шосе попередив: “До міста Косопілля – 5 км” (М. Зарудний);

// Застерігати кого-небудь від чогось.

За дверима кашлянув [Карімбаєв], попереджаючи, і пройшов повз очманілого Синявіна (Іван Ле);

– Пішов [Любчик] напився води, а потім до рольганга. Люди кричали, попереджували, а він біля самого краю йшов. Чи посковзнувся, чи знепритомнів... (А. Хижняк);

// Наказувати, пропонувати зробити що-небудь.

Кілька чоловік послали по всіх вулицях попереджувати, щоб не світили в хатах (М. Трублаїні);

Воронцов незабаром відпустив подоляка, не наклавши ніякого стягнення. Однак серйозно попередив, щоб надалі Хома не брався розподіляти землю, яка йому не належить (О. Гончар);

// Висловлювати погрозу.

[Оксана:] Попереджаю всіх: хто спробує вчинити самосуд, того розстріляє комітет (О. Корнійчук);

При всіх попередив [Левко Іванович]: – Хоч ти, Єгипто, й механізатор широкого профілю, .. але – шануйся: ще один лівак – і вилетиш аж за космос! (О. Гончар).

2. Своєчасними заходами запобігати здійсненню або виникненню чого-небудь, перев. небажаного.

Розумне поєднання праці з активним відпочинком на основі гігієнічних вимог попереджує виникнення втомлюваності (з наук. літ.);

Горничну, обстригши і вимазавши голову дьогтем, – вигнали з двору. Те ждало в дворі Мотрю, та Мотря попередила. Вона так укоськала пана, що ще Йосипенкові дісталося (Панас Мирний).

3. Передувати чому-небудь.

Висока полонина над селом помалу просвітлюється тим слабим, червоним світлом, що попереджає світ сонця (І. Франко);

Всі ринуть туди, де хмарою в'ється чорний дим, попереджаючи хвилі полум'я... (М. Коцюбинський);

// кого. Здійснювати що-небудь раніше від когось.

Прокуратор кидається піддержувати її, але Меценат попереджає його, надівши Нерісі намисто на шию і тим самим рухом піддержавши її (Леся Українка);

– Ми починаємо бій о шостій ранку – попередимо ворога на дві години (Ю. Яновський);

// кого. Здійснювати рух, яку-небудь дію швидше від когось; випереджати.

То вона швиденько йде, нас попереджаючи, то вона одстане... (Марко Вовчок);

Починаються випередки. Скакать мусили до шести верстов. Хто попередить, той бере коня (з наук.-попул. літ.);

// що. Розвиватися швидше від чого-небудь.

Тепер так дійсність переплетена з казкою, так попередила її, що всякого сподіватись можна... (Дніпрова Чайка);

// З'являтися швидко, блискавично, один поперед одного.

Ціле море спогадів налинуло до мене, один одного попереджаючи (С. Васильченко);

// Пришвидшувати здійснення чого-небудь.

От і тепер, для того проблематичного загального добра, він силоміць попередив неминуче, правда, для Замфіра лихо, скривдив цілу родину (М. Коцюбинський).

(1) Суво́ро попере́дити – накласти стягнення – один із видів адміністративного, партійного і т. ін. покарання.

За систематичні запізнення на роботу суворо попередити.