попирати
ПОПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОПРА́ТИ, пру́, пре́ш, док., книжн.
1. що. Наступати на що-небудь, топтати, стояти на чому-небудь, виявляючи зневагу.
Топче [дід] купу монет, .. попирає їх ногами, бо й багатство для нього теж нічого не варте (О. Гончар).
2. Виявляючи свою зверхність, деспотично поводитися з ким-небудь; попихати.
Милана не раба їм, щоб попирати нею де треба, де й не треба (Д. Міщенко).
3. кого, що, уроч. Те саме, що перемага́ти.
[Варвара:] А я люблю життя й хочу йти за тими, хто смертю смерть поправ (Я. Галан).
ПОПИРА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., що, рідко.
Те саме, що підпира́ти 1.
Люда стояла в сінях, босими міцними ногами попираючи ляду, піднявши яку, влазили по драбинці в погріб (Л. Первомайський);
// перен. Підтримувати вияв чого-небудь.
Переконання, що він мусить статися великим багачем, .. попирало єще [ще] більше вроджене його лінивство (І. Франко).
◇ (1) Попира́ти все святе́ – бути незадоволеним усім, лаяти всіх і все, що є дорогим для кого-небудь, шанованим кимсь і т. ін.
– Що ти кажеш? Боже мій! Ти попираєш усе святе: ми так жили два роки... Ах, Боже мій! Зою, мені темніє в очах (М. Хвильовий).
Значення в інших словниках
- попирати — Підпирати, піддержувати [IV] Словник з творів Івана Франка
- попирати — попира́ти 1 дієслово недоконаного виду топтати попира́ти 2 дієслово недоконаного виду підпирати рідко Орфографічний словник української мови
- попирати — -аю, -аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що підпирати 1). || перен. Підтримувати вияв чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попирати — Підтримувати, підтримати, попідтримувати, утримувати, утримати, повтримувати, допомагати, допомогти, запомагати, запомогти, позапомагати, див. помогати, пособляти Словник чужослів Павло Штепа
- попирати — попира́ти все святе́. Бути незадоволеним усім, лаяти всіх і все, що є дорогим для кого-неубдь, шанованим кимсь і т. ін. — Що ти кажеш? Боже мій! Ти попираєш усе святе: ми так жили два роки… Ах, Боже мій! Зою, мені темніє в очах (М. Хвильовий). Фразеологічний словник української мови
- попирати — ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати упасти, похилитися комусь, чомусь), ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ, ПІДПИРА́ТИ, ПІДСТРАХО́ВУВАТИ, ПОПИРА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- попирати — ПОПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОПРА́ТИ, пру́, пре́ш, док., книжн. 1. перех. Наступати на що-небудь, топтати, стояти на чому-небудь, виявляючи зневагу. Топче [дід] купу монет,.. Словник української мови в 11 томах