поплутатися

ПОПЛУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. тільки 3 ос. Безладно перевитися, переплестися (про нитки, волосся і т. ін.); заплутатися.

Входить до мене Дувид, знесилений, змарнілий, руденькі кучерики поплутались на голові, а в очах не гасне упертий огник (С. Васильченко);

Ковальчук і Амірадзе в'язали мотузяні сходинки. Поруч лежала уже ціла купа – всі ретельно складені, щоб не поплутались (С. Голованівський);

// Розташуватися без певного порядку, з вигинами, перехрещеннями, переплетеннями і т. ін.

Вулиці передмістя поплуталися провулками, тупиками (з газ.);

// Порости звивисто, переплівшись, закрутившись у багатьох місцях.

Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара, а зверху поплутався по гіллі виноград (І. Нечуй-Левицький).

2. тільки 3 ос., перен. Втратити звичний порядок, закономірність (про події, стосунки і т. ін.).

Взагалі все якось так поплуталося, що ніхто не міг розібрати, що куда [куди] й до чого (Г. Хоткевич).

3. розм. Ходити в різних напрямах на якій-небудь території якийсь час; побродити.

– Візьміть речі й відійдіть, а я трохи поплутаюся тут (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me