1. Словник української мови у 20 томах

попліть

ПО́ПЛІТЬ, і, ж., розм.

Плетена загорожа.

Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались і навіть, здавалось їм, бачили щось крізь щільну попліть (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попліть — по́пліть іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попліть — -і, ж., розм. Плетена загорожа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попліть — ПО́ПЛІТЬ, і, ж., розм. Плетена загорожа. Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались і навіть, здавалось їм, бачили щось крізь щільну попліть (Довж., І, 1958, 88). Словник української мови в 11 томах
  4. попліть — По́пліть, -ті ж. Верхняя часть плетня. Угор. Словник української мови Грінченка