поподиркати

ПОПОДИ́РКАТИ, аю, аєш, док., що і без дод., розм., зневажл.

Видавати звуки якийсь час, часто повторюючи літеру “р”, які схожі на певну мелодію; подирчати, пограти язиком.

– Хай тепер Писанчук “Комунарам” першого випуску поподиркає (О. Гончар).