пополох

ПОПОЛО́Х, у, ч., діал.

Переполох.

Відворот монголів швидко перемінився на пополох і безладну втіканину (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пополох — По́полох: — замішання [VI] — переляк [23] — переляк, переполох [16] — переполох [46-2] Словник з творів Івана Франка