1. Словник української мови у 20 томах

попом'яти

ПОПОМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., кого, що, розм.

1. М'яти тривалий час; пом'яти добре;

// М'яти якийсь час; пом'яти трохи.

Парубкові ж хотілось хоч у руках попом'яти оте мудре сукно всіх кольорів (О. Ільченко).

2. перен., розм. Дуже побити.

– Він їздив кудись та забарився на один день; вона й напалася... Ну, він і попом'яв... (Панас Мирний).

◇ (1) Попом'я́ти боки́ (д) див. пом'я́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попом'яти — попом'я́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попом'яти — -мну, -мнеш, док., перех., розм. 1》 М'яти тривалий час; пом'яти добре. || М'яти якийсь час; пом'яти трохи. 2》 перен., розм. Дуже побити. Великий тлумачний словник сучасної мови