1. Словник української мови у 20 томах

поприбираний

ПОПРИБИ́РАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до поприбира́ти;

// поприби́рано, безос. пред.

В хаті було поприбирано, все стояло на своїм місці (М. Коцюбинський);

Чимало будинків одбудовано, руїни поприбирано, і на їх місцях посаджено квіти (з газ.).

2. у знач. прикм. Який прибрався у що-небудь (про багатьох).

– Зверху ви [пани] поприбирані багатими і блискучими шатами, пишаєтесь своєю красою і славою, а внутрі ви гнилі трупи, скрині, повні сопуху, і злих учинків, і людської кривди (І. Франко);

Їх зустрічають жінки, старі, діти. І теж поприбирані: у картатих плахтах, дівчата в вінках (А. Головко);

* Образно. Величезні, дорогі мої гори Карпати зі своїми біло поприбираними лісами блистіли сріблясто проти сонця (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поприбираний — поприби́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поприбираний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поприбирати. || поприбирано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який прибрався у що-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поприбираний — Поприби́раний, -на, -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поприбираний — ПОПРИБИ́РАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поприбира́ти; // поприби́рано, безос. присудк. сл. В хаті було поприбирано, все стояло на своїм місці (Коцюб., І, 1955, 32); Чимало будинків одбудовано, руїни поприбирано, і на їх місцях посаджено квіти (Рад. Словник української мови в 11 томах