поприв'язувати
ПОПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.
Прив'язати кого-, що-небудь (про багатьох); прив'язати багатьох, багато чогось.
Позводили їх усіх трьох з возів і поприв'язували до стовпів (І. Нечуй-Левицький);
Дружинники, розсідлавши коней, поприв'язували їх до юрт і нерішуче ходили навколо (А. Хижняк);
– Яка там робота в біса? Коси, а сам поглядай, чи бомба не летить. – А ти ззаду снопи поприв'язуй... (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поприв'язувати — поприв'я́зувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поприв'язувати — -ую, -уєш, док., перех. Прив'язати кого-, що-небудь (про багатьох); прив'язати багатьох, багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поприв'язувати — Поприв'язувати, -зую, -єш гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64. Словник української мови Грінченка