поприкладати

ПОПРИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Поприкладала до чиряків печеної цибулі (Сл. Б. Грінченка);

Гоїв його Гарасим Савчук – ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав, .. ну й за тиждень він здоровий був, – от що! (Б. Грінченко).

2. перев. у сполуч. зі сл. назви, прізвиська і т. ін., розм. Вжити, вигадати стосовно кого-небудь.

Тільки зачепи її, так разом як залящить [Настуся], затріщить, загомонить .. і таких прикладок поприклада, що й не додумаєшся, відкіля вона усього набралася (Г. Квітка-Основ'яненко).

(1) Поприклада́ти печа́тки – те саме, що Поста́вити печа́тку (в багатьох місцях, на багатьох документах і т. ін.) (див. поста́вити¹).

Харитін позамикав хати ще й печатки поприкладав (І. Нечуй-Левицький);

(2) Поприклада́ти ру́ку (ру́ки):

а) (до чого, заст.) підписатися (про всіх або багатьох).

– Та щоб до того “прошенія” всі поприкладали руки, геть усі, ціла громада (М. Коцюбинський);

б) (до чого) багато й старанно попрацювати (про всіх або багатьох).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поприкладати — поприклада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поприкладати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2》 перев. у сполуч. зі сл. назви, прізвиська і т. ін., розм. Вжити, вигадати стосовно кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поприкладати — ПОПРИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Поприкладала до чиряків печеної цибулі (Сл. Гр.); Гоїв його Гара-сим Савчук — ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав,.. Словник української мови в 11 томах
  4. поприкладати — Поприклада́ти, -да́ю, -єш гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605. Словник української мови Грінченка