1. Словник української мови у 20 томах

попринаджувати

ПОПРИНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм.

Принадити всіх або багатьох, багато чогось.

Попринаджувати птахів у свій сад.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попринаджувати — поприна́джувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попринаджувати — -ую, -уєш, док. Принадити багато кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попринаджувати — Попринаджувати, -джую, -єш гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у. Словник української мови Грінченка