1. Словник української мови у 20 томах

поприще

ПО́ПРИЩЕ, а, с.

1. книжн., рідко. Сфера, галузь людської діяльності; нива, поле.

Робота з листами – це те важливе поприще, де вирішуються наші повсякденні справи (з газ.);

На поприщі науки.

2. Давня міра довжини; гони (див. го́ни² 1).

– Дідусю! А до Володимира ще далеко? – І далеко, і недалеко, – тягне дідусь, і в його очах спалахують лукаві іскринки. – Поприщ буде двадцять і п'ять (А. Хижняк);

Вздовж ріки Хебар Самуїл пройшов майже до самого Одрина, потім спинився за два поприща від города (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поприще — по́прище іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поприще — Поприще, нива, поле, арена «На поприщі вітчизняної науки ви попрацювали сорок років», — чуємо в одному привітальному зверненні, та й чи в одному тільки?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. поприще — -а, с. 1》 книжн., рідко. Сфера, галузь людської діяльності; нива, поле. На поприщі науки. 2》 Давня міра довжини; гони (див. гони II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поприще — Поле, царина, див. арена, нива Словник чужослів Павло Штепа
  5. поприще — Міра довжини, стадія (1000 кроків) Словник застарілих та маловживаних слів
  6. поприще — ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. Словник синонімів української мови
  7. поприще — ПО́ПРИЩЕ, а, с. 1. книжн., рідко. Сфера, галузь людської діяльності; нива, поле. Доведемо, що на поприщі мирної праці ми зуміємо виявляти ще більші чудеса героїзму і перемоги, ніж на поприщі війни проти експлуататорів!... Словник української мови в 11 томах