попровіряти
ПОПРОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що і без прям. дод., розм.
Провірити все, скрупульозно провірити.
Ревізор попровіряв усі показники;
* Образно. І вже сама [осінь] .. Огляне землі посівні, Піде, побачить зерносхови, Попровіряє трудодні (Я. Шпорта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me