попровіряти

ПОПРОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що і без прям. дод., розм.

Провірити все, скрупульозно провірити.

Ревізор попровіряв усі показники;

* Образно. І вже сама [осінь] .. Огляне землі посівні, Піде, побачить зерносхови, Попровіряє трудодні (Я. Шпорта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me