1. Словник української мови у 20 томах

попрогонити

ПОПРОГО́НИТИ див. попроганя́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрогонити — попрого́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попрогонити — див. виганяти Словник синонімів Вусика
  3. попрогонити — див. попроганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попрогонити — ПОПРОГО́НИТИ див. попроганя́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. попрогонити — Попрогонити, -ню, -ниш гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала. Мет. 265. Словник української мови Грінченка