1. Словник української мови у 20 томах

попрорізувати

ПОПРОРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Прорізати, розрізати все або багато чого-небудь;

// Ріжучи, поробити в чомусь дірки.

– А ловко! – сказав Грицько. – Ще якби отут дірочки попрорізувати, тоді б можна, як на сопілці, і пальцями перебирати (Панас Мирний);

// Прорубати або випиляти (отвори, вікна і т. ін.).

Бійці у стінах попрорізували вікна так, щоб усе місто бачити (з газ.).

2. перен. Залишити глибокі сліди на поверхні чого-небудь; перетяти якусь поверхню, пройти, пролягти де-небудь (про борозни, дороги і т. ін.);

// З'явитися на шкірі (про зморшки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрорізувати — попрорі́зувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попрорізувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Прорізати, розрізати все чи багато чого-небудь. || Ріжучи, поробити в чомусь дірки. || Прорубати або випиляти (отвори, вікна і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попрорізувати — ПОПРОРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Прорізати, розрізати все або багато чого-небудь; // Ріжучи, поробити в чомусь дірки. — А ловко! — сказав Грицько. Словник української мови в 11 томах
  4. попрорізувати — Попрорізувати, -зую, -єш гл. Прорѣзать (во множествѣ). Стор. МПр. 95. Словник української мови Грінченка