1. Словник української мови у 20 томах

попросом

ПОПРО́СОМ, присл., розм.

До усіх, до багатьох звертатися з просьбою; просячи щось.

– Заспокойте злюку-грішника. А як його заспокоїти, дак ось як: назбирайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста, – такого, що в дванадцятьох тільки зняти з землі (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попросом — присл., рідко. Прохаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попросом — По́просом нар. Прося. Назбірайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста. Г. Барв. 459. Словник української мови Грінченка