1. Словник української мови у 20 томах

попрядки

ПО́ПРЯДКИ, док, мн., етн., заст.

Те саме, що по́пряхи.

Ні діток не має вона, ні родини; от хіба тільки сусідка або кума забіжить часом на попрядки чи так у свято прийде одвідати; а то Пріська все сама та сама (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрядки — -док і попряди, -ів, мн. Те саме, що попряхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попрядки — ПО́ПРЯДКИ, док., мн., етн., заст. Те саме, що по́пряхи. Ні діток не має вона, ні родини; от хіба тільки сусідка або кума забіжить часом на попрядки чи так у свято прийде одвідати; а то Пріська все сама та сама (Л. Укр., III, 1951, 469). Словник української мови в 11 томах
  3. попрядки — По́прядки, -док мн. = попряхи. В одну хату нас, дівчат, натириться, було, як раків у ятір, на попрядки. Г. Барв. 102. Словник української мови Грінченка