попряничок

ПОПРЯ́НИЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до пря́ник.

– Мав я жінку найкращу, найсолодшу, чисто тобі медяний попряничок (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me