1. Словник української мови у 20 томах

попрілий

ПОПРІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до попрі́ти 1, 2;

// у знач. прикм.

В'язні .. робили голки й нитки й шили, латаючи свої попрілі лахи (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрілий — попрі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до попріти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попрілий — ПОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до попрі́ти 1, 2. Словник української мови в 11 томах