попуск

ПО́ПУСК, у, ч.

1. Надмірна поблажливість; потурання.

Допит неповнолітніх підсудних провадився .. без натиску, залякування, без упередженості до одного чи попусків до іншого (П. Дорошко).

2. мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості; відпуск.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попуск — по́пуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. попуск — ПОПУСТ, потурання, попускання, поблажливість, жм. поблажка, спуск, потур; тлк. ПОПУСТ, полегшення, ПОЛЕГКІСТЬ, послаблення. Словник синонімів Караванського
  3. попуск — -у, ч. 1》 Надмірна поблажливість; потурання. Не давати попуску. 2》 мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості; відпуск. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попуск — А, ч. Розслаблення. ◇ Бути на попусках — бути у розслабленому стані, не мати сил. Я зараз на повних попусках після вчорашньої вечірки. Словник сучасного українського сленгу
  5. попуск — ПОТУРА́ННЯ (надмірно поблажливе, невимогливе ставлення до когось, чогось), ПО́ПУСК, ПО́ПУСТ, ПОБЛА́ЖКА розм., ПОТА́ЧКА розм., ПО́ТУР заст., ПОТО́ЛЯ заст.; ПІ́ЛЬГА (великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєїсь провини). Словник синонімів української мови
  6. попуск — ПО́ПУСК, у, ч. 1. Надмірна поблажливість; потурання. Допит неповнолітніх підсудних провадився.. без натиску, залякування, без упередженості до одного чи попусків до іншого (Дор., Не повтори.., 1968, 251). Словник української мови в 11 томах
  7. попуск — Попуск, -ку м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш? К. ХП. 79. Словник української мови Грінченка