1. Словник української мови у 20 томах

попхати

ПОПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.

Почати пхати, штовхаючи поперед себе, пересувати, рухати кого-, що-небудь.

Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (М. Коцюбинський);

Решетняк знов напружився, попхав, покотив з товаришами гармату далі (О. Гончар);

Паровоз зайшов з другого боку і попхав вагон, у якому були золотоношці (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попхати — попха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попхати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Почати пхати, штовхаючи поперед себе, пересувати, рухати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попхати — ПОПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати пхати, штовхаючи поперед себе, пересувати, рухати кого-, що-небудь. Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах