1. Словник української мови у 20 томах

попідтикати

ПОПІДТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Підіткнути що-небудь (про багатьох); підіткнути багато чого-небудь (одне за одним); підіткнути щось у багатьох місцях.

Аксель хутко попідтикала пальцями під капелюх кучерки (Олесь Досвітній);

З боків, щоб їм не холодило, вона попідтикала ковдру і звеліла спати (С. Чорнобривець);

Баби попідтикали спідниці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попідтикати — попідтика́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попідтикати — -аю, -аєш, док., перех. Підіткнути що-небудь (про багатьох); підіткнути багато чого-небудь (одне за одним); підіткнути щось у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попідтикати — ПОПІДТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Підіткнути що-небудь (про багатьох); підіткнути багато чого-небудь (одне за одним); підіткнути щось у багатьох місцях. Аксель хутко попідтикала пальцями під капелюх кучерки (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. попідтикати — Попідтика́ти, -ка́ю, -єш гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. ІІ. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265). Словник української мови Грінченка