порипування
ПОРИ́ПУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. пори́пувати і звуки, утворювані цією дією.
Тишу порушувало обережне порипування стільців, приглушене шипіння примуса та побулькування рідини в реторті... (Ю. Шовкопляс);
Він все слухав і слухав: він хотів, він мусив почути тільки один звук – сплеск весел або порипування кочетів (Ю. Смолич);
З села зрідка чулося порипування хліборобських возів під снопами (А. Іщук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порипування — пори́пування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- порипування — -я, с. Дія за знач. порипувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порипування — ПОРИ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пори́пувати і звуки, утворювані цією дією. Тишу порушувало обережне порипування стільців, приглушене шипіння примуса та побулькування рідини в реторті… (Шовк. Словник української мови в 11 томах