порожніти
ПОРОЖНІ́ТИ, і́є, недок.
1. Ставати порожнім, менш заповненим.
От примічають старі, що як стане кратер порожніти, То вже й не знають, відкіль самохіттю вино прибуває (М. Зеров);
// безос.
Порожніє в хаті, пустіє і в коморі, і на дворі, бо, сказано, без хазяїна двір плаче (І. Нечуй-Левицький);
// Ставати безлюдним, малолюдним.
Хата порожніє, зостаються тільки Вельцель, його жінка, дочка, Горніг і старий Бавмерт (Леся Українка);
Була ніч. Пора, коли зовсім порожніють вулиці (Ю. Яновський).
2. рідко. Те саме, що порожнюва́ти.
Ми збудували новий клуб і не в повній мірі його використовуємо. У нас буває чимало вечорів, коли кімнати порожніють (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порожніти — порожні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- порожніти — -іє, недок. 1》 Ставати порожнім, менш заповненим. || безос. || Ставати безлюдним, малолюдним. 2》 рідко. Те саме, що порожнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порожніти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок. Словник синонімів української мови
- порожніти — ПОРОЖНІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати порожнім, менш заповненим. От примічають старі, що як стане кратер порожніти, То вже й не знають, відкіль самохіттю вино прибуває (Зеров, Вибр., 1966, 327); // безос. Словник української мови в 11 томах