порозбирати
ПОРОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
1. Розібрати все або багато чого-небудь;
// Забрати всіх або багатьох по одному, все або багато чого-небудь частинами.
– У нас і тепер безземельні зараз би порозбирали ту землю, а ви її продаєте одному (Б. Грінченко);
Підводилися чоловіки, брилі надівали. Жінки порозбирали дітей маленьких – більшенькі ще коли з двору гайнули... Рушили юрбою (А. Головко).
2. Розібрати на частини машини, механізми і т. ін.
Старі трактори порозбирали на деталі.
3. Перебираючи, розкласти, розмістити де-небудь все або багато чогось.
4. розм. Роздягти всіх або багатьох.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порозбирати — порозбира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порозбирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розібрати все чи багато чого-небудь. || Забрати всіх чи багатьох по одному, все чи багато чого-небудь частинами. 2》 Розібрати на частини машини, механізми і т. ін. 3》 Перебираючи, розкласти, розмістити де-небудь усе чи багато чогось. 4》 розм. Роздягти всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозбирати — Порозбира́ти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порозбирати — ПОРОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розібрати все або багато чого-небудь; // Забрати всіх або багатьох по одному, все або багато чого-небудь частинами. — У нас і тепер безземельні зараз би порозбирали ту землю, а ви її продаєте одному (Гр. Словник української мови в 11 томах