порозбігатися
ПОРОЗБІГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
Розбігтися, побігти в різні боки (про всіх або багатьох).
Собаки порозбігались у сторони та аж виють (Панас Мирний);
Аж ось дівчата самі порозбігались, з реготом плигаючи через калюжі (Грицько Григоренко);
Був він [Одіссей] жахливий на вигляд, обліплений тванню морською; В трепеті врозтіч усі по берегу порозбігались (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
* Образно. Мені не до писання, бо і часу не було, та й мене самої все одно що не було, так мої думки в різні сторони порозбігалися (Леся Українка);
// розм. Роз'їхатися в різні місця, оселитися в різних місцях.
Вони згадали за колишніх своїх приятелів, що тепер порозбігались на різні сторони (Л. Смілянський);
// розм. Повтікати, залишивши когось, яку-небудь роботу, справу і т. ін.
– Де ті люди в мене? Чисто всі порозбігались, неначе їх який нечистий києм порозганяв! (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- порозбігатися — порозбіга́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порозбігатися — -аємося, -аєтеся, док. Розбігтися, побігти в різні боки (про всіх чи багатьох). || розм. Роз'їхатися в різні місця, оселитися в різних місцях. || розм. Повтікати, залишивши когось, яку-небудь роботу, справу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозбігатися — ПОРОЗБІГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Розбігтися, побігти в різні боки (про всіх або багатьох). Собаки порозбігались у сторони та аж виють (Мирний, І, 1954, 90); Аж ось дівчата самі порозбігались, з реготом плигаючи через калюжі (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- порозбігатися — Порозбігатися, -гаємося, -єтеся гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114. Словник української мови Грінченка