1. Словник української мови у 20 томах

порозсаджувати

ПОРОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

1. Розсадити всіх або багатьох, визначивши кожному його місце.

Порозсаджували на підводах їх [в'язнів], на кожну сіло по двоє вартових і рушили (А. Головко);

// Розмістити окремо один від одного; відокремити, ізолювати.

Порозсаджувати ув'язнених по одиночних камерах.

2. Висадити в ґрунт рослини (окремо одну від одної).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозсаджувати — порозса́джувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозсаджувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розсадити всіх чи багатьох, визначивши кожному його місце. || Розмістити окремо один від одного; відокремити, ізолювати. 2》 Висадити в ґрунт рослини (окремо одну від одної). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозсаджувати — Порозса́джувати, -са́джую, -са́джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозсаджувати — ПОРОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Розсадити всіх або багатьох, визначивши кожному його місце. Порозсаджували на підводах їх [в’язнів], на кожну сіло по двоє вартових і рушили (Головко, II, 1957, 185); // Розмістити окремо один від одного... Словник української мови в 11 томах
  5. порозсаджувати — Порозсаджувати, -джую, -єш гл. Разсадить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка