порозсилати
ПОРОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
Розіслати в різні місця всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Вона ж про своє дбала, щоб свідків не було, і всіх по хатах порозсилає: ту проса товкти, того гулять, кого бабу одвідати, аби довше загаялись (Ганна Барвінок);
– В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (О. Гончар);
– Директив тут та циркулярів різних зібралася ціла гора. Сідайте та під копірку переписуйте (Остап Вишня);
// Дати призначення на роботу в різні місця всім або багатьом.
– Куди-то оце нас порозсилають, як ми скінчимо курс (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порозсилати — порозсила́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порозсилати — -аю, -аєш, док., перех. Розіслати в різні місця всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. || Дати призначення на роботу в різні місця всім чи багатьом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозсилати — ПОРОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розіслати в різні місця всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Вона ж про своє дбала, щоб свідків не було, і всіх по хатах порозсилає: ту проса товкти, того гулять, кого бабу одвідати... Словник української мови в 11 томах
- порозсилати — Порозсила́ти, -ла́ю, -єш гл. Разослать (многихъ). Всіх по хатах порозсилає. Г. Барв. 341. Теперечки при замку нема і тисячі кварцяних, усіх порозсилали. Стор. МПр. 100. Словник української мови Грінченка