1. Словник української мови у 20 томах

порозсипати

ПОРОЗСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Розсипати все або багато чого-небудь.

Як забачать [люди], бувало, що йдуть татари, то зараз самі поб'ють в хаті горшки, порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті, а самі ховаються (з переказу);

Кругом його долі все цілкові лежать: мабуть, порозсипав, таскаючи з капшука (Г. Квітка-Основ'яненко);

* Образно. Ой високо сонце в яснім небі стало, Гаряче проміння та й порозсипало (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозсипати — порозсипа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозсипати — -аю, -аєш, док., перех. Розсипати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозсипати — Порозсипа́ти, -па́ю, -па́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозсипати — ПОРОЗСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розсипати все або багато чого-небудь. Як забачать [люди], бувало, що йдуть татари, то зараз самі поб’ють в хаті горшки, порозривають подушки, порозсипають пір’я по хаті, а самі ховаються (Україна.. Словник української мови в 11 томах
  5. порозсипати — Порозсипати, -па́ю, -єш гл. Разсыпать (во множествѣ). Порозсипав гроші. Єв. І. II. 15. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199. Словник української мови Грінченка