1. Словник української мови у 20 томах

порозставляти

ПОРОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що.

1. Розставити, розмістити в різних місцях усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Титар познімав з воза горшки, миски, макітри, ринки, глечики та покришки й порозставляв той крам кругом ґанка [ґанку] (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Хитрий, досвідчений Іващенко зумів навіть у неоглядних просторах цього краю тісно порозставляти пастки (Л. Смілянський);

// Розподілити, направити для виконання яких-небудь доручень, якої-небудь роботи всіх або багатьох.

Ігор вартових розіслав, щоб язика шукали. Круг табору вартових порозставляв, щоб ворог не підкрався (Б. Лепкий).

2. Збільшивши відстань між чим-небудь, розсунути багато чогось.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозставляти — порозставля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозставляти — -яю, -яєш, док., перех. 1》 Розставити, розмістити в різних місцях усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. || Розподілити, направити для виконання яких-небудь доручень, якої-небудь роботи всіх чи багатьох. 2》 Збільшивши відстань між чим-небудь, розсунути багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозставляти — розпуска́ти (розставля́ти) / розпусти́ти (розста́вити) ву́ха (у́ха). 1. зі сл. слу́хати. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням, забуваючи про все. Слухаю його, вуха розпустила: умів, умів мене Тарас заспокоювати (І. Фразеологічний словник української мови
  4. порозставляти — Порозставля́ти, -ля́ю, -вля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. порозставляти — ПОРОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Розставити, розмістити в різних місцях усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Титар познімав з воза горшки, миски, макітри, ринки, глечики та покришки й порозставляв той крам кругом ганка [ганку] (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. порозставляти — Порозставля́ти, -ля́ю, -єш гл. Разставить (во множествѣ). А отаман пішов за ними да й порозставляв кругом Жаботина козаків. ЗОЮР. І. 282. Словник української мови Грінченка