порозуміти
ПОРОЗУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал.
1. кого, також із спол. що. Зрозуміти.
– Нехай же мені [мене] ніхто вже не перебиває, а вважайте добре, аби ви мене порозуміли (Л. Мартович);
Іван наблизився і зараз порозумів, що діється (І. Франко).
2. рідко. Порозумнішати.
Де вже він порозуміє, коли тепер дурний (Сл. Б. Грінченка);
– І що ти собі думаєш, Семене, коли ти порозумієш? (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порозуміти — порозумі́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- порозуміти — -ію, -ієш, док., діал. 1》 перех., також зі спол. що. Зрозуміти. 2》 неперех., рідко. Порозумнішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозуміти — ПОРОЗУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. 1. перех., також із спол. що. Зрозуміти. — Нехай же мені [мене] ніхто вже не перебиває, а вважайте добре, аби ви мене порозуміли (Март., Тв., 1954, 136); Іван наблизився і зараз порозумів, що діється (Фр., І, 1955, 83). Словник української мови в 11 томах
- порозуміти — Порозумі́ти, -мі́ю, -єш гл. = порозумнішати. Де вже він порозуміє, коли тепер дурний. Камен. у. Словник української мови Грінченка