1. Словник української мови у 20 томах

порозучувати

ПОРОЗУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм.

Розучити що-небудь (про всіх або багатьох).

Хористи порозучували нові пісні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозучувати — порозу́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозучувати — -ую, -уєш, док. Розучити усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови