порпання

ПО́РПАННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. по́рпати і по́рпатися.

Після порпання в скрині він звідти видобув “Овода” (О. Ільченко);

По кількамісячнім порпанню потішив [адвокат] о. Квінтіліана радісною новиною (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порпання — по́рпання іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. порпання — -я, с., рідко. Дія за знач. порпати і порпатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порпання — ПО́РПАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. по́рпати і по́рпатися. Після порпання в скрині він звідти видобув «Овода» (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 74); По кількамісячнім порпанню потішив [адвокат] о. Квінтіліана радісною новиною (Фр., VIII, 1952, 76). Словник української мови в 11 томах