порпання
ПО́РПАННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. по́рпати і по́рпатися.
Після порпання в скрині він звідти видобув “Овода” (О. Ільченко);
По кількамісячнім порпанню потішив [адвокат] о. Квінтіліана радісною новиною (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порпання — по́рпання іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- порпання — -я, с., рідко. Дія за знач. порпати і порпатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порпання — ПО́РПАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. по́рпати і по́рпатися. Після порпання в скрині він звідти видобув «Овода» (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 74); По кількамісячнім порпанню потішив [адвокат] о. Квінтіліана радісною новиною (Фр., VIII, 1952, 76). Словник української мови в 11 томах