1. Словник української мови у 20 томах

порубцьований

ПОРУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е.

Покритий рубцями, шрамами і т. ін.

Його порубцьоване обличчя весь час посмикувалося (О. Гончар);

Тепер Шаптала побачив нарешті комендантове обличчя. Воно мало тільки одну половину. Друга половина була вщент знівечена, пошрамована, пошматована, порубцьована (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порубцьований — порубцьо́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порубцьований — -а, -е. Покритий рубцями, шрамами і т. ін. || порубцьовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порубцьований — ПОРУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Покритий рубцями, шрамами і т. ін. Його порубцьоване обличчя весь час посмикувалося (Гончар, Новели, 1954, 76); Тепер Шаптала побачив нарешті комендантове обличчя. Воно мало тільки одну половину. Словник української мови в 11 томах