1. Словник української мови у 20 томах

поруйнувати

ПОРУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Перетворити на руїни, розбити, поламати.

Знищивши Борисів, поруйнувавши Київ, пани і підпанки ще раз .. показали своє обличчя (В. Еллан-Блакитний);

Ще звечора поруйнували міст засапані ворожі батареї (Л. Первомайський);

[Юнона:] Плем'я вороже мені випливає на море Тірренське .. Сили вітрам надихни, поруйнуй кораблі, потопи їх, Трупом плавців укриваючи тоні морські безбережні (М. Зеров);

// Порушити цілісність чого-небудь; пошкодити.

За дітьми трудно що й вдержати. Книжки порвали, змії поробили, усе моє поруйнували.., попсовані діти (Ганна Барвінок);

// перен. Довести до повного розорення, занепаду.

Там подорожній захотів Зирнуть на кинуту країну, Та і жахнувся: ряд годів Поруйнував його родину (Я. Щоголів);

– Та біля столиці й люди краще закони знають і поважають, отже, не зможе трапитися такого випадку, щоб хтось нас там покривдив: чи бабахнув у нас потайки, чи поруйнував наше кубельце (Остап Вишня).

2. Зруйнувати все або багато чого-небудь.

Дядя Коля оповідав йому багато про війну, про тяжкі бої.., про те, як ворог поруйнував села і міста (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поруйнувати — поруйнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поруйнувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 || Порушити цілісність чого-небудь; пошкодити. || перен. Довести до повного розорення, занепаду. 2》 Зруйнувати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поруйнувати — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. поруйнувати — ПОРУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Перетворити на руїни, розбити, поламати. Знищивши Борисів, поруйнувавши Київ, пани і підпанки ще раз.. показали своє обличчя (Еллан, II, 1958, 239); Ще звечора поруйнували міст засапані ворожі батареї (Перв. Словник української мови в 11 томах
  5. поруйнувати — Поруйнува́ти, -ну́ю, -єш гл. Разрушить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка