порушуватися
ПОРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і діал. ПОРУША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРУ́ШИТИСЯ, у́шуся, у́шишся, док.
1. Пошкоджуватися, псуватися, руйнуватися.
При обтісуванні та розколюванні колод порушується зовнішня, структура дерева, відкриваються його пори (з наук. літ.);
[Руфін:] Порушилась гармонія всесвітня (Леся Українка);
// Зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, перебігу тощо (про який-небудь процес, рух і т. ін.).
Гола шкіра та її залози мають в житті земноводних надзвичайно важливе значення. Тварини завжди гинуть, якщо діяльність шкіри та залоз порушується (з наук. літ.);
В районі Кременчука спокійна течія Дніпра порушується (з наук. літ.).
2. Ставати схвильованим; зворушуватися.
Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався, .. вона починала ходити та проходжати по луці (Марко Вовчок);
// Виникати, пробуджуватися (про почуття, думки і т. ін.).
Запізно в пана совість Порушилась (І. Франко).
3. розм. Рухатися, ворушитися.
Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Леся Українка);
Уста його раз у раз порушувалися (І. Франко);
Ядзя всього того не виділа, не чула; її голка порушувалася машинально в руках (Н. Кобринська);
Гнат з Олександрою неспокійно порушились на місці (М. Коцюбинський);
Дід вирішив, видно, ще трохи поінтригувати хлопця. Не відповідаючи, він задивився на поплавок, який порушився від того, що старий сам сіпнув вудочкою (В. Гжицький);
// перев. док. Почати рухатися; зрушитися з місця.
Якщо брати сіно із скирти зверху, то злежалі шари порушуються і в неї може проникнути волога від дощів чи талого снігу (з наук.-попул. літ.);
Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І. Франко);
Ноги Романові мов прикипіли до місця, сили десь раптом щезли, і він не може порушитись, заразом тямлячи, до болю в мозкові тямлячи, що й стояти не можна... (М. Коцюбинський).
4. тільки недок. Пас. до пору́шувати 1–4.
Лісова тиша рідко порушувалась ледве чутним шелестом листя (М. Трублаїні);
Порушується в цих статтях лише незначна частина питань з широкої галузі, про яку йде мова, і, крім того, освітлювані проблеми здебільшого спрощуються (із журн.).
Значення в інших словниках
- порушуватися — пору́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- порушуватися — див. зникати Словник синонімів Вусика
- порушуватися — -уюся, -уєшся і діал. порушатися, -аюся, -аєшся, недок., порушитися, -ушуся, -ушишся, док. 1》 Пошкоджуватися, псуватися, руйнуватися. || Зазнавати відхилень у своєму вияві, перебігу тощо (про який-небудь процес, рух і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- порушуватися — ПОРУ́ШУВАТИСЯ (зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, виконанні тощо), ЛАМА́ТИСЯ, РУЙНУВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм. рідше, ПЕРЕБИВА́ТИСЯ розм., ПОРУША́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- порушуватися — ПОРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і діал. ПОРУША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРУ́ШИТИСЯ, у́шуся, у́шишся, док. 1. Пошкоджуватися, псуватися, руйнуватися. Словник української мови в 11 томах