порядком

ПОРЯ́ДКОМ, присл., розм.

Добре, як слід.

– Тривай же, Кроле, я колись та засвічу Тебе, голубочко, порядком проучу! (Л. Боровиковський);

Ми порядком таки натрудились. З нашої одежі йшла пара (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me